Обручки

Обмін обручками під час весілля - один з найдавніших шлюбних ритуалів, наповнений глибоким духовним змістом. Ця традиція налічує не одну тисячу років, і вже так щільно закріпилася в сучасному культурному контексті, що жодна весільна церемонія не обходиться без цього символічного дійства.

Стародавній звичай

Вперше обмінюватися золотими обручками на знак вічної любові і відданості один одному стали древні єгиптяни. В давнину обручка вважалися символом неба, вірності, вічності і незмінності. Робилися такі обручки з тонкої смужки золота, яке у всі часи вважалося царственим металом і асоціювалося із сонцем - символом життя, влади, божества. Стародавні також помітили, що золото стимулює посилення енергетичного потоку, безпосередньо впливає на сечостатеву сферу.

У Єгипті надягали обручки на середній палець лівої руки. Вважалося, що саме через цей палець проходить вена, яка веде прямо до серця. Вони твердо вірили, що якщо обручку надіти на середній палець лівої руки, то можна на все життя утримати любов. Так ця традиція у східних народів збереглася до сьогоднішніх днів, тоді як  у країнах Європи обручки носять на безіменному пальці правої руки.

У Римській імперії молода дівчина від десяти років могла бути заручена. Обранець дарував майбутній нареченій заручальне кільце із заліза, і коли вона ставала його дружиною - вже із золота, яке вона носила, не знімаючи, все життя.

У євреїв обручка зімінила звичай дарувати нареченій монетку як зобов'язання, що майбутній чоловік бере на себе фінансову підтримку своєї дружини.

У середньовіччі обряд не втратив своєї актуальності і символіки, пов'язаної з колом, хоча й зазнав деяких змін. Так, наприклад, у Західній Європі чоловіки замість весільної обручки одягали на шию обраниці круглий металевий обруч. У середньовічній Англії наречений надягав шлюбну обручку на три пальці по черзі нареченої.

На Київській Русі звичай обмінюватися обручками відомий ще з дохристиянських часів. Так у XV в. наречений одягав нареченій шлюбну обручку із золота, а наречена нареченому - із звичайного заліза, один метал теплий та м'який, як символ жіночності, родючості, а інший твердий - символ надійності, мужності і чоловічої сили. Нерідко наречені обмінювалися і обручками і звичайного олова, адже золото у всі часи було одним з найдорожчих металів.

Сучасні наречені воліють купувати обручки з оригінальним дизайном, обручки, виготовлені з різних видів золота, з суміші дорогоцінних і напівкоштовних металів. Ще одне модне нововведення в світі весільної моди - гравіювання на обручці. В майсерні вигравіюють по вашому бажанню ім'я, дату весілля або будь-який інший напис по вашому бажанню.

У все це, як, втім, і в численні стародавні весільні забобони, прикмети і ворожіння, можна вірити чи не вірити. І не так уже й важливо, чи будете ви носити свою обручку постійно, чи будете розлучатися з нею на кілька годин в добу. Важливо лише ваше ставлення до неї. Обручка - не просто біжутерія, і за давньою традицією скріплювати шлюбну обітницю -  це прагнення до єднання, до збереження взаємної любові і щастя. Зрештою, яка різниця, з якого металу вони зроблені, чим прикрашені і в якому салоні куплені? Обручка, яку наділа вам на палець обрана вами кохана людина, сама по собі вже безцінна. Як, втім, і сама нетлінна любов.